Класифікація приголосних звуків

Приголосні поділяють на сонорні й шумні. У сонорних приголосних голос (тон) переважає над шумом. Для того, щоби запам’ятати всі сонорні звуки, можна просто вивчити речення: «Ми винили рій». У цьому реченні зібрані всі сонорні звуки: в, м, н, н’, л, л’, р, р’, й.

У шумних приголосних шум переважає над голосом або наявний лише шум. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі та глухі.

У дзвінких шум переважає над голосом. Для вивчення дзвінких також можна скористатися допоміжним реченням: «Буде гоже Ґедзю в джаз». У цьому реченні перелічені всі дзвінкі приголосні: б, д, д’, г, з, з’, ж, ґ, дж, дз, дз’.

Глухі приголосні творяться тільки шумом. «Феся хоче цю пташку. Усе це кафе «Птах і чаша»» – ще одне речення, за допомогою якого можна запам’ятати глухі приголосні к, п, с, с’, т, т’, ф, х, ш, ц, ц’, ч.

Тверді та м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин – [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки – це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок – [виниекнути] виникнути.

В українській мові є такі м’які приголосні: [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’]. Запам’ятати ці приголосні можна, вивчивши таку фразу: «Де ти з’їси ці лини, Адзур».

Звук [й] завжди м’який.

Таким чином, в українській мові 10 м’яких і 22 тверді приголосні. Усі м’які, крім [й], мають парний твердий приголосний.