Чергування приголосних звуків

При словозміні іменників:

• при відмінюванні іменників (нога – нозі – ніжка, рука – руці – ручка)
  
• у Д. в. іменників жін. р. (круг – крузі, дочка – дочці)
• у Кл. в. іменників чол. р. (друг – друже, чоловік – чоловіче)
• у М. в. усіх трьох родів (берег – на березі, рік – у році)
• жін. р. за допомогою суфіксів -к(а), -ечк(а), -еньк(а) (рука – ручка, книга – книжка)
• чол. р. і сер. р. за допомогою суфіксів -ок-, -ечок-, -ечк(о) (сонце – сонечко, плуг – плужок)

При творенні прикметників:

• за допомогою суфіксів -цьк(ий), -зьк(ий) (козак – козацький, Волга – волзький)
• у відносних прикметниках із суфіксами -оч-, -н(ий) (книга – книжний, жінка – жіночий)
• у вищого ступеня порівняння за допомогою суфікса -ч- (важкий – важчий, вузький – вужчий)
• г, з, ж кінця основи замінюються на -жч- (дорогий – дорожчий)
• кінцеві приголосні к, ц перед суфіксом -н- змінюються на -чн- (серце – сердечний, яйце – яєчний)
• г, к, х → на ж, ч, ш у присвійних прикметниках перед суфіксом -ин- (Ольга – Ольжин; Наталка – Наталчин)

Виняток становлять:

(Мірошник (мірка), рушниця (рука), торішній (торік), соняшник (сонце), рушник, сердешний, вчорашній).

При словозміні дієслів:

• у дієсловах І дієвідміни в усіх особах (казати — кажеш, берегти — бережуть)
• у дієсловах I дієвідміни в першій ос. одн. (пекти́ – печу́, в’яза́ти — в’яжу́)
• у дієслові бі́гти й похідних II дієвідміни, г → ж у всіх формах теп. ч. (або майб. ч., док. в.): (бі́гти – біжу́, біжи́ш)

У дієсловах II дієвідміни:

• чергування відбувається тільки в 1-й ос. одн. (їздити – їжджу, ходити – ходжу)
• у І ос. одн. дієслів теп. й майб. ч. док. в. та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен- (покосити – покошу, покошений, їздити – їжджений, носити – ношений)
• ст зі щ у формі І ос. одн. теп. й майб. часу док. в. та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен- (запустити — запущу, запущений; мостити — мощу, мощений)